Зайнятний ПК 0.95

Сьогодні комп’ютер став частиною життя активного індивіда, далеченько вже ті часи, коли тебе могли поважати і восхваляти лише за знання роботи цієї чудесної технологічної коробки чи долученість до маніпуляцій з нею. Уже давно втрачений імідж важкодоступності та таємничості….

Так і є — ПК став по справжньому масовим інструментом різносторонньої взаємодії з дійсністю, але згідно з подавляючим станом речей у природі – популяризація, збільшення кількісного показника, поширення, веде до спрощення того, що власне поширюється (звідси й пішов термін "узагальнення" у його сучасному розумінні).

Наприклад, у декого з вас можливо є автомобіль; він напевно доправляє вас на роботу, допомагає у задоволенні службової необхідності, возить вас на далекі відстані чи просто чудовим чином "поїдає" персональний бюджет просто тим що він є (таке воно життя J). Але напевно більшість з вас не випалює регулярно на своїй "ластуні" по 180 км/год по трасі, не влітає в поворот на швидкості 85 з латентною підгазовкою і не влізає в міліметрі між машинами здійснюючи обгін через суцільну розмітку по принципу "в любую ж*пу без вазелина". Пояснювати більш детально не стану, думаю що ідея зрозуміла, та й робота не про це, єдине – пошлю вас куди треба власним міркуванням, що "коли якесь явище набуває масовості, природно виникає і стає над ним культура долученості до цього явища".

Ну все ж таки не утримаюсь і зазначу тут ще один фактор, який являє собою очевидну раціональність з категорії навчання, а полягає вона в тому, що "вчитись важко і небезпечно, вірогідність отримання чи/та спричинення збитків в процесі навчання досить значна і не виправдовує перспективу отримання досвіду" (а ви думали чому навчання взагалі таке дороге?), в принципі з цим можна погодитись якби не одне але…

Так про що ж ми говорили, вірніше – до чого вели? А вели ми до комп’ютеризації і як можна з нею жити і вживатись. І при чому тоді тут всі вищезазначені дифірамби? Якщо ви ще не зрозуміли, то тому що:

В моєму розпорядженні тривалий досвід спілкування з комп’ютерами. Ця робота є результатом

А чому я власне маю писати таку дешеву агітацію? Що я старий психолог? Чи автор популярних брошур? Мені не потрібно читачам що-небудь продавати чи банально «впарювати». Infact - мені взагалі всеодно, що читач подумає, знання я роздаю безкоштовно, тому на цій праці можна ставити штамп «РЕКЛАМИ НЕ ПОТРЕБУЄ».

Так повернемось до суті, а перша суть в тому, щоб показати вам панове, що ви "розколюєте горіхи пістолетом", коли ним так файно можна було б стріляти по чоловічкам….

Почне ми ось з чого.

1. Фактор часу.

Навчись цінити комп’ютерний час – використовуй свій ПК на всі 100% потужності, раціонально. Не розпорошуй і своє життя.

Ніколи не спостерігали, чим середньостатистична біомаса з відголосками розуму займається за комп’ютером? Та 80% адекватного часу – фактично нічим суттєвим. Не бачили? Так поспостерігайте, це дуже зайнятне явище – дивитись як людина тупо тикається "від і до" просто розгубившись з приводу того, що їй робити (то в почту залізе, хоча 5 хвилин тому вже перевіряла і ніякої важливої кореспонденції наче не намічається, то цяцу запустить – пограє трохи і вона їй надоїсть, то щось читне, то десь ПК підлаштує)… Ось так от і розжижаються мізки та кисне існування. І саме смішне, що окремі суб’єкти проводять так години за залізним другом!

Так от, як би не виглядали занудно і популістично американські семінаристи по тайм-менеджменту, робочому плануванню та подібній єресі, але всі ми в чомусь праві (принаймні поки систему координат не перевернути).

Перше і саме головне правило. Сідаючи за комп’ютер конкретно знайте чим ви будете займатись. І не потрібно тут складати якісь графіки, вносити час, створювати програму дій і т. д. Головне аби ви знали "що будете робити", а "коли" – це вже не так важливо.

Якщо вам пощастить – ви помітите наскільки успішнішими ви стали у взаємодії з ПК і, о парадокс!, на скільки менше часу все це стало займати!

А яке відношення має друге речення до нашого відправного ствердження (того, яке виділене напівжирним курсивом)? А до того, що вся ця тупа закономірність поширюється на суб’єктивне життя взагалі.

І ще раз, для тих для кого доходить, але не туди: я не хочу сказати, що за комп’ютером варто займатись лише серйозною роботою, а не грати в ігри - аж ніяк! Я взагалі цих категорій не хочу торкатись! Проте повторюю це як мантру: Чітко знати навіщо сідаєш за ПК, навіть для розваг. Для особливо нестабільних у силі своєї свідомості (не запишайтесь тільки, бо таких більшість): можна тримати коло ПК папірець, на якому писати, перед тим як почати взаємодію з комп’ютером, що конкретно ти збираєшся робити.

2. Увага до дрібниць

Весь вкус в мелочах. (Індійска приказка)

Ну раз я заговорив про силу свідомості, то відзначу ще дещо з цієї області. Ніколи не помічали як люди наводять курсор на об’єкт? Це схоже на те як приземляються бджоли, якщо за цим спостерігаєш у сповільненій зйомці (якщо ви розумієте про що я) і виглядає приблизно так: спочатку людина фіксує погляд на місці, куди хоче навести курсор, а потім вже "курсор доганяє погляд", тобто "руки доганяють очі". І в чому суть? А суть хоча б в тому, що при наведенні на що-небудь курсор спочатку вилітає за його рамки (образно кажучи – "не вписується"), а потім вже донаводиться власником на об’єкт.

Можете зіграти з ближнім своїм кумедний, але повчальний жарт – перелаштуйте в системі чутливість маніпулятора на кардинально вищу, і подивіться на те, що з того вийде. Це приблизно має виглядати так наче водія, який звик їздити на катку пересадили на болід формули-1 – "всі стовпи його, рівно як і повертати він буде через узбіччя".

Це в принципі логічно і нормально, так як у середньостатистичної людини біологічні системи (в тому числі і ті, що відповідають за зір і за координацію) живуть своїм особистим життям кожна.

Так до чого я це веду? Навчіться фокусувати думку на самому курсорі і рухати його синхронно зі своїм мисленням (специфічніше – очима), так ви покращите координацію і зможете витворяти з маніпулятором дійсно вартісні маніпуляції. J Доречі, якщо навчитись тримати фокус уваги уже на курсорі клавіатурному – це дозволить по меншій мірі не тиснути по сто раз на кнопку аби перевести його у потрібне місце в тексті, а власне зміщувати сам курсор одним тривалим тиском (затриманим натисканням). Доречі, звичка непогано покращує чисто координацію.

Гаразд, щось я заліз у хащі психофізіології, давайте поки покинемо це місце і загальмуємо трохи психіку.

3. Насліддя Да Вінчі

Для тих хто не знає – він писав свої роботи "задом-на-перед".

Наступна порада для щасливих власників принтерів (а нещасні можуть стати щасливими, після ознайомлення з нею). Якщо ви друкуєте на заповненому з однієї сторони текстом (чи чимсь іншим нецікавим для вас) папері (на так званому "вторяку"), то організуйте друк так, аби непотрібний вам текст з однієї сторони аркуша був догори ногами по відношенню до того, що ви друкуєте, — це дозволить вам не плутатись при переборі паперу, в процесі друку, і взагалі краще орієнтуватись в тому, що є що.

Підсумую ще раз і іншими словами: При друці на папір, заповнений з другого боку не суттєвою інформацією, чисту сторону краще вставляти в принтер вверх ногами (по відношенню до заповненої) – це дозволить зменшити плутаницю зі сторонами при вивченні надрукованого матеріалу.

4. Кублимось

Як постелиш – так і будеш спати, тільки якщо не вип'єщ. ;-)

Взагалі раціоналізація це благородна справа. Вміння користуватись тим, що є "на руках" і користуватись якісно – в значній мірі вирізняє професіонала. Ну наприклад, чимало з вас напевно "зависають" на певних ресурсах (сайтах) в мережі. І не виключаю, що серед цих ресурсів є портали. А тепер признайтесь мені, хто з вас підключав собі RSS від улюбленого порталу, хто при пошуку по ресурсу використовував що-небудь інше крім поля для ключових слів, хто знає як виробити якийсь не зовсім документований фокус?

"Ліс рук" – як лагідно казали в школі.

Так от, на кожному сайтику, який ви регулярно відвідуєте, бажано певним чином оселитись. Визначити потрібні вам функції, вималювати обліковий запис і т. д., тобто зробити той набір дій, який дозволить вам почуватись там як удома.

Звісно ми всі розумні і хочеться сказати щось типу "та це я поки залажу у свій улюблений розділ через десять лінків і читаю новини лише зайшовши на сайт, а потім я все організую по вищому класу". Ну-ну, як казали у державі рад: у нашій країні немає нічого постійнішого, аніж тимчасові труднощі.

Узагальнюю: підлаштовуйтесь, адже це один з основних принципів еволюції.

Гаразд, щось я розігнався і зазнався, при тому – жену хто-зна куди і хто-зна кого. Так можна й в непорушний об’єкт влетіти, поставивши під сумнів його непорушність. А щоб це не трапилось…

5. Використовуй увесь арсенал

Лишень спочатку його знайди.

Все ще сумніваєтесь у моїх словах? Думаєте, що люди дбають про те, що їм дається? Та
ні – вони нахабно все це кидають під ноги.

Хочете приклад? Прошу: Багатовіконний режим в Windows. Як часто ви використовуєте багатовіконність у ОС Windows? Достатньо часто? А як часто могли б?

Можливо мій досвід суперечить загальному, але я майже завжди бачу картину розгорнутого вікна на більшій частині користувацьких ПК. І саме смішне – чим більший монітор у власника комп’ютера, тим частіше такий власник розгортає в ньому додатки на повний розмір.

Microsof  Windows створювалась для того аби бути не просто багатозадачною (навіть ще ОС DOS у певній мірі була такою), а такою, де б ви могли цією багатозадачністю і гнучкістю скористатись.

Тому навчіться використовувати багатовіконний режим у повній мірі, якщо бажаєте бути профессіоналом.

Не менш кумедним часом видається процедура згортання всіх вікон з ціллю добратись до якогось елементу робочого столу або для того щоб посеред всіх згорнутих розгорнути одне потрібне. А не простіше одразу розгорнути його з панелі вікон? Очі муляє? Ні – мізки.

6. Реальні дурниці з віртуальним столом

Тепер трошки про організацію. Робоча область (робочий стіл) Windows більшою частиною ламерів майже не використовується, і дуже кумедно часом від них чути питання "нафіг ти забив Робочий Стіл?", у разі якщо їм доводиться спостерігати заповнену робочу область; як це "нафіг"? — тому, що робочий стіл для цього й існує.

Так от – відкрию вам невеличкий секрет з приводу того, як правильно заповнити робочу область: людина краще сприймає інформацію горизонтально ніж вертикально (ну, напевно, окрім японців – у них в газетах друкують і вертикально і горизонтально, при чому не рідко – одночасно).

Не зрозуміли ще як це використати? Я групую іконки на робочому столі горизонтальними стрічками по категоріям (одна "лінія" ярликів для інтернету, інша для медіа і т. д.). Якщо ж всетаки наважились освоїти багатовіконний режим, то врахуйте при цьому і можливе позиціонування вікон.

І взагалі: використовуйте робочий стіл – поміщайте на нього ярлики!

6.1 НЕРЕАЛЬНІ дурниці з робочою областю.

Гаразд, ще одна "фішка" до електронного робочого столу. Дехто з вас досить напевно створює якійсь замітки у вигляді текстових файлів.

І думаю теж з кимось з вас траплялось те, що ви про них забували хоч вони були розміщені і на робочому столі (ну треба було б хоча б називати їх відповідно, а не "Новый текстовый документ").

Так ось, ближче до суті: розміщайте текстові нотатки безпосередньо коло ярликів додатків (програм), які з ними пов'язані; наприклад, якщо створюєте нотатку про те що потрібно щось там завантажити, то текстовий файл з цією нотаткою розміщайте безпосередньо коло ярлика додатку, за допомогою якого ви завантажуєте файли.

7. Чукча розумний

…особливо в країні чукчів.

Хочете ще прикладів? А як щодо "Кошика"? Часто видаляєте файли поза кошиком? Думаю достатньо. Ох ця приємна комбінація Shift + Del, — вона настільки ж приємна і настільки ж надійна як календарний метод запобігання вагітності – дозволяє через дрібниці почуватись комфортно, і часом всовує нам такий неординарний клопіт.

Не забувайте, що в системі є Кошик (Корзина) – не думайте, що ви суттєво розумніші за розробників. Як багато "іржавих чайників" б’ються і пускають шмарки після того як випадково для себе самих видаляють важливі файли поза Корзину – І ВСЕОДНО ПРОДОВЖУЮТЬ РОБИТИ ТАК ДАЛІ.

Висновок: видаляйте файли в "Корзину".

8. Трошки про тундру.

…раз заговорили про чукч.

Ну раз я почав розповідати про дурниці коло ПК, то далі коротко про них:

• Бачили як суб’єкт для того аби скопіювати щось у директорію через файловий менеджер, спочатку цю директорію в ньому відкриває, і закидає контент в уже відкриту, замість того аби просто перетягнути в директорію цей контент мишкою. Тобто він юзає або тільки клавіатуру, або лише пацюка. Панове, Юлій Цезар, кажуть робив купу справ одночасно, а ви навіть одну не можете виконати скомбінувавши засоби – вчіться використовувати клавіатуру та маніпулятор одночасно. Навряд чи у Microsoft винаходили Drag&Drop спеціально для того аби його показували у школах на уроках інформатики.
• Ще від того часу особистістного становлення, коли індивід ще не вмів швидко вводити інформацію через клавіатуру, у більшості зберігається дурна звичка все що тільки можна копіювати та позиціонувати. Запам’ятайте, деякі речі простіше і швидше набрати на клавіатурі аніж зкопіювати і вставити.

9. Фактор очікування.

…точніше – нехтування ним.

Ще один приклад банальності – подивіться як користувачі змінюють диски у приводі для оптичних носіїв.

Дуже часто це відбувається так: диск виймається => кладеться в коробку або просто кудись кидається => вставляється новий диск => закривається каретка приводу.

В чому нюанс?

В тому що для того щоб початити читати диск приводу потрібно пройти ініціалізація (іншими словами dvd-rom не одразу ж починає зчитувати сам диск, а приблизно через 3 секунди від того як диск вставили), виходячи з цього – другою дією має бути вставка іншого диску, таким чином за час поки буде ініціалізовуватись вставлений диск – можна влаштувати вийнятий.

Дефіцит уваги на обличчя.

Висновок: у людини дві руки (хоча для такої маніпуляції достатньо однієї).

10. Як робоче місце зробити насправді робочим

Перш за все – ідея.

Кажуть справжній джентльмен одягається навіть якщо їсть наодинці. Духовні сподвижники спеціально готують місце для медитацій. Думаю не абсолютно просто помилитись сказавши, що більшість з вас проводить години в день за своїм комп'ютером.

Тому незайвим було б підготувати своє місце, аби воно створювало ефективну і робочу атмосферу. Не обов'язково при цьому вдаватись у Фен-шуй, але психо-емоціональний клімат – це насправді значимий елемент. Гаразд, ну мийте хоча б руки перед тим як сідати за ПК.

Загалом – хто зрозуміє, той і оцінить. І не буду тут вдаватись в метафізику.

11. Ти кого назвав мишею?

З народної творчості.

Не спостерігали ніколи як індивіди совають клавіатуру перед тим, як почати на ній друк?... Поспостерігайте. Дуже часто коли суб'єкт хоче щось набрати, він підсовує клавіатуру і зручніше положення.

Часом можна і поставити під питання що мишка, а що клавіатура.

Тому скомпонуйте положення "пацюка" і клавіатуру так, аби воно було максимально зручним і вам не доводилось кожен раз його підкореговувати, а також – слідкуйте за осанкою – совається не тільки клавіатура. При розрахунку того самого "зручного положення" врахуйте в ньому можливість використання всього діапазону клавіш, так як маніпуляції часом доводиться здійснювати однією рукою.Клавіатура під боком, аби не совати її кожен раз щоб щось надрукувати; розраховувати також положення щодо задіяння всього діапазону клавіш.

Між іншим вагомою причиною непопадання по клавішам є теж невизначене позиціонування клавіатури.

12. І знову про позив до знищення

Як одну з веселих форм "хачу".

Не знаю ще який вже день ви цю роботу читаєте і скільки часу вам потрібно буде аби вичитати це занудство…. але якщо ви читаєте це не перший день, і навіть думаєте про те щоб щось ввести в життя, думаю, у вас будуть чи є труднощі з використанням "Корзини".

Гаразд, раз ви так вже любите Shift Del можете його все ж використовувати. Але регламентуйте для себе де це можна робити, а де ні (наприклад, я б не рекомендував користуватись комбінацією в теках з документами, наприклад в папці "Мои документы").

Тобто, просто не використуйте функцію повного видалення у деяких папках.

13. І ще раз про "використання бюджету"

Дуже рідко але все ж можна спостерігати забиту панель швидкого запуску. В принципі це не дурний тон, а навпаки – стан речей, який говорить про прагматичність, але прагматичність все ж однобоку (так як на панелі залишається не так і багато місця для відображення кнопок вікон).

Крім панелі швидкого запуску та таскбару (того, що зазвичай коло годинника) існує меню "Пуск" БЕЗПОСЕРЕДНЬО в яке можна додавати ярлики додатків, тощо (і влазить туда зазвичай більше ніж в "quicklaunch").

Також ймовірно є певний набір документів, які доводиться часто запускати. І їх може бути багато. Як це робити швидко? Дуже просто – потрібно додати ярлики на ці документи у меню "Вибране" (Избранное), — і таким чином отримати до них швидкий доступ через меню "Пуск", браузер Internet Explorer, засіб "Мій комп'ютер".

Вміння багатовимірно використовувати наявні ресурси – це "турбонадув для вашого двигуна" і не результат бідності, а прояв майстерності та передумова успіху.

14. Трошки про "науковий" підхід

Багато користувачів постійно займаються вдосконаленням своєї операційної системи.

Досить похвально думається. Але приглядаючись до того, скільки таке вдосконалення займає часу, виникає враження наче індивід збирається захищати ступінь по оптимізації роботи додатків та ОС.

Оптимізація – це обумовлений процес, а не самоціль. Тому окрім створення благ (і тимбільш – сумнівних) потрібно задуматись і над їх використанням.

Це було звертання до свого роду патологічних твікерів, оверклокерів і подібного кодла.

15. Колесо для миші

Ну раз уже назвав мишею – давай колесо, клітку, тирсу і ще одного пацюка. (З політичної програми ображених)

Думаю – багато люду з тих, хто ще пам'ятає квадратного "пацюка" з прямокутними кнопками або взагалі його відсутність (а також використання додатку MouseImp) встигли насолодитись таким елементом маніпулятора як "скроллер" (коліщатко для прокрутки).

Крутите? Думаю крутите… Багато крутите? "Чимало". А от дарма.

Крім того аби довго крутити колесиком мишки "перелистуючи" таким чином листи документу можна один раз натиснути на скролер і рухом мишки спрямувати прокрутку в потрібний бік. Знали що так можна? Думаю що дехто знав…. І з приводу цього доцільно соромитись – адже знав і не застосовував. З рештою і скористатись боковою панеллю прокрутки часом зручніше ніж крутити "перемикаючи передачі" скроллер мишки.

Вам всеодно зручніше крутити говорите? Ну і нехай, та от тільки не вилазити з ліжка теж часто зручно, але чомусь ви це робите.

16. WWW.NERO.COM

Тут просто "купили рекламу" NERO AG

Вам доводилось переносити картинки еротичного характеру пачками дискет? Чи ви коли-небуть передавали кілька музичних файлів за допомогою термінальної програми та модему, бо по кілька разів бігати для цього з дискетами вам було ліньки.

Ні? Тоді посмію припустити, що ви не оцінюєте всю красу і зручність DVD-RW приводу.

Але як би там не було – досить ймовірно, що на диски ви все ж інформацію зі свого жорсткого диску записуєте з певною регулярністю.

До чого тут можна "приколупатись"? Власне до регулярності, - зазвичай інформацію переносять на оптичні носії, коли вільного місця на жорсткому диску в "притул", а це погано тому що:

1)     Інформація переноситься поспіхом, що може негативно вплинути на якість підготовки та розміщення матеріалів на носіях;

2)     Занадто багато інформації утримується на такому відносно ненадійному носії як "вінчестер", що збільшує небезпеку втрати критичної маси даних;

3)     Час використовується тоді, коли він потрібен, хоча операцію можна було б здійснити у менш напружений і завантажений момент.

Так що переносьте свої файли на оптичні носії при адекватній можливості й без зволікання – не "забивайте" таким чином жорсткий диск і не витрачайте по пусту потрібний час.

17. Фокуси

І на десерт.

Колись один із користувачів цього ресурсу приніс мені фотоапарат з фотографіями, частина яких стосувались однієї події.

Але питання постало в тому, що потрібно було віднайти ці фотографії поміж купи інших.

Попри іронічне «зітхання» товариша, я просто вточнив дату, коли сама подія проходила, і швиденько відібрав файли по даті. J І все. Чим хоч і не сильно, але здивував його. J А ви то думаю уже й забули, що серед властивостей файлів є дата.

Вивчіть всі опції і інтерфейс додатків з якими працюєте. Якщо там, щось є – то воно для чогось і потрібне; призадумайтесь – чим воно може гречно послужити вам.

Висновок

Жити треба якісно, а не кількісно, так як життя може закінчитись дуже швидко, таким чином не буває зайвого вдосконалення.

P.S. Чому написано так беззвязно, без вказівок і пояснень? Тому що написано для розумних суб’єктів – ті й самі зрозуміють, що й до чого і навіщо воно потрібно. Більше того, як це часто буває, під кінець робота мені вельми надоїла, тому оформляв думки аби-як.

Та й сам я часом індивід беззвязний і мутний….

Дякую Armin’у van Burenu’у і всім іншим за State of Trance, Dj'ю List'у, спільноті під назвою "Кураж Бомбей" за переклад The BIG Bang Theory, а також ще одному особливому створінню…